Kalonji Oil/олія чорного кмину

Свойства:
Олія чорного кмину являє собою світло-жовту оліїсту рідину з характерним пряним запахом і не зовсім приємним, гіркуватим смаком. Спогади про лікувальні властивості чорного кмину є в хадисах Нима та в Авіценни («Лечитеся чорним кмином! Воістину, у ньому виймання від кожної хвороби, крім смерті»ичні Мухаммед, збірник Аль-Бухарі). Вживання млинної олії всередину разом із медом посилює лікувальні властивості олії.

Дія:
Вплив на шкіру:
Олія чорного кмину має виражену бактерицидну й антисептичну дію й підходить для всіх типів шкіри, особливо суху та чутливу. У разі хронічних і алергічних шкірних запалень, нейродермітів і дерматитів рекомендується приймати млинну олію всередину з медом (по 1 ч. ложці, тричі на день) і протирати олією проблемну шкіру (усуває свербіж, загоює запалені зони шкіри). Олія може допомогти в лікуванні екземи та псоріазу. Він добре заліковує порізи, тріщини, виразки та рубці. З олією чорного кмину дуже ефективно робити маски (накладати лляні або марлеві серветки, просочені теплою кминою) для глибокого очищення шкіри та пор. У разі розтирання проблемного місця, мминова олія сприяє зникненню наростів і бородавок, це також ефективний протигрибковий засіб, що допомагає в разі ураження нігтів і стоп.

Вплив на волосся:
Олія чорного кмину допомагає досить швидко позбутися випадання волосся, широко застосовується для лікування шкіри голови та дуже добре підходить як повноцінний догляд за волоссям. У разі облисіння треба приймати ммину олію всередину з медом, вранці та ввечері по 1 чайній ложці. У комплексі з внутрішнім застосуванням необхідно тричі на тиждень робити масаж голови з подальшим обгортанням на 20-30 хвилин, після чого голову потрібно промити натуральним шампунем. Для догляду за волоссям і лікувального масажу голови краще використовувати олію чорного кмину в суміші з натуральною олією жожоба (1:1).

Вплив на тіло:
1992 року в медичному департаменті університету в Дакці (Бангладеш), було проведено дослідження антибактеріальних властивостей олії чорного кмину, порівнюючи з п'ятьма сильними антибіотиками: ампіциліном, тетрацикліном, котримозазолом, гентамицином і налідиксовою кислотою. Результати привели у захоплення — кминну олію за всіма показниками виявилося ефективнішою від усіх перерахованих антибіотиків. Отже, олія чорного кмину є найпотужнішим засобом для підвищення та відновлення імунітету. Воно не тільки активно допомагає впоратися з багатьма хворобами, а також використовується як профілактичний загальнозміцнювальний засіб. Антибіотичний ефект оливи чорного кмину проявляється в знищенні цілої низки патогенних бактерій і вірусів.

Як потужна альтернатива антибіотикам у разі грипу та простудних захворювань, кмину олію найкраще вживати всередину, 2-3 рази на день. Для цього 1 ч. ложку олії потрібно попередньо змішати з 1 ст. ложкою меду та випити отриману суміш із гарячим чаєм або молоком за 20 хвилин до їди. Під час лікування кашлю, бронхіту та запалення легенів треба додатково розтирати олією чорного кмину груди та верхню частину спини, а також робити гарячу інгаляцію (1 ст. ложка мминної олії на 200 мл води). Для позбавлення від нежитю, добре допомагає рясно змочений олією тампон, вставлений у кожну ніздрю (при цьому, потрібно вдихати олію всередину носа). У разі запаморочення й болів у вухах під час грипу та застуди необхідно капнути в вухо одну краплю олії кмину.

У клінічних експериментах на пацієнтах з алергічними захворюваннями (алергічний риніт, бронхіальна астма, атопічна екзема), після тижневого лікування олією чорного кмину, було встановлено, що суб'єктивні алергічні відчуття значно зменшилися у всіх пацієнтів. Аналізи крові людей, які брали олію чорного кмину всередину разом із медом виявили, що вміст життєво важливих T-лімфоцитів, Т-кілерів та ін. клітин, що відповідають за посилення і зміцнення захисних сил організму, збільшувався в кілька разів, що Отже, приводило до лікування. Отже, кминна олива виявилася ефективним засобом під час лікування ще й цілої низки алергічних захворювань. Зокрема й у разі алергічних дерматитів, нейродермітів (додатково, як зовнішнє нанесення).

Вживання справжньої олії чорного кмину є найсильнішим засобом у разі хвороб шлунка та порушень травлення (яза, гастрит, невваріння, здуття, діарея), особливо в випадках дисбактеріозу. Тмінна олія має гарний жовчогінний ефект і може допомогти під час хвороб печінки (гепатит, цироз), запалення селезінки та жовчного міхура. Широко застосовується під час лікування захворювань, пов'язаних із сечостатевою системою: цистит, уретрит, простатит, нетримання сечі, каміння в нирках і сечовому міхурі. Олія може виявитися дуже корисною у разі статевої слабкості, чинячи стимулювальний вплив на статеві органи. У цих випадках треба натирати олією чорного кмину нижню частину спини та пах, а також приймати млинну олію всередину, чайною ложкою, з медом, тричі на день за 20 хвилин до їди.

Історичні факти: 
Чорний кмин або держашка — рослина заввишки 20-30 см із прямим гілким. Листя завдовжки 2-3 см, розсічені на короткі, лінійні, часточки, що використовуються. Плоди — великі подовжені коробочки складаються з 3-7 фолікул, кожен із яких містить численні насіння, використовуване як сировина для виробництва справжньої олії чорного кмину. Насіння схоже на насіння цибулі, але на смак не має з ним нічого спільного.

Свідоцтво про культивування чорного кмину в давнину дуже мало, але є свідчення про те, що його насіння було знайдено в декількох місцях стародавнього Єгипту, включно зодієм Тутанхамона. Є письмова згадка про чорному кмину (калінджі) у книзі Плачові книги 53. Спогади про лікувальні властивості чорного кмину є в хадисах Нима та в Авіценни («Лечитеся чорним кмином! Воістину, у ньому виймання від кожної хвороби, крім смерті»ичні Мухаммед, збірник Аль-Бухарі).

Чорний кмин використовувався з медичною метою в Азії, на Близькому Сході та в Африці впродовж століть як листя рослини, так і кминну олію з насіння. Олія чорного кмину застосовували для різних процедур, пов'язаних із проблемами дихальної системи, шлунка, кишківника, нирок, печінки, серцево-судинної системи, підвищення імунітету та поліпшення загального стану організму.

Активні інгредієнти: 
• Справжня олія чорного кмину містить понад 100 активних речовин і приблизно 50 каталізаторів природного біосинтезу клітин;
• У змінній олії таїться справжній скарб, природа сконцентрувала в ньому найцінніші вітаміни, мікроелементи, жирні кислоти, токофероли й алкалоїди; 
• Олія чорного кмину — це один із найкращих джерел «полінеактанних» жирних кислот, також відомих як «життя важливі жирні кислоти»; 
• Містить полівітаміни групи А, В, Р та ефірну кмину олію з найбагатшим складом мікро- та макро- елементів

А також у складі:
• Завдяки наявності тимохінону (речовин, що має виражену жовчогінну дію), приймання олії чорного кмину сприяє зниженню рівня глюкози в крові; 
• Компонент нігелон є активним проти бронхіальних спазмів;
• Більш ніж 100 активних речовин і приблизно 50 каталізаторів природного біосинтезу клітин

Ботанічна назва:
Nigella sativa L.

Синоніми:
Калінджі, Римський коріандр або Чорнушка посівна

Сімейство:
Лютиковые (Ranunculaceae)

Виробництво: 
Для виробництва справжньої олії чорного кмину використовується єгипетська сировина. У931 році збирають плоди рослини — великі подовжені коробочки, у яких міститься безліч насіння. Олію отримують методом холодного пресування цього самого насіння з подальшою фільтрацією.

Фізико-хімічні характеристики: 
Показник заломлення: за 20 °C 1,473;
Кислотне число: не більш ніж 20 мг КОН;
Перекисне число: 60,0 макс.; 
Питома вага: за 20 °C 0,921

Хімічний склад: 
(основні компоненти)
- сапонін; 
- протеин; 
- ефірна олія;
- дубильні речовини; 
- карвон (дає олії характерного запаху); 
- гіркоти;
- тіамін; 
- рибофлавін; 
- піридоксин; 
- ніацин; 
- фолацин; 
- кальцій; 
- залізо; 
- мідь; 
- цинк; 
- фосфор; 
- моносахариди: 
- глюкоза; 
- рамноза; 
- ксилоза; 
- арабіноза

Вміст жирних кислот може змінюватися залежно від врожаю: 
Лінолева кислота (Omega 6) — 56-58,6%
Олеїнова кислота (Omega 9) — 22-23,7% 
Пальмітинова кислота — 11,7-13,7%
Стеаринова кислота — 2,6-3,4% 
Міристинова кислота — 0,5% 
Ліноленова кислота (Omega 3) — 0,2% 
Пальмітолеїнова кислота — 0,1% 
Арахінова кислота — 1,3%

Застосування: 
Для внутрішнього застосування — 1 ч. ложку олії потрібно попередньо змішати з 1 ст. ложкою меду та випити отриману суміш із гарячим чаєм або молоком за 20 хвилин до їди;

Дозування для внутрішнього застосування (коригуються індивідуально): 
- від року до 3 років 1/2 ч.л. на день; 
- від 3 років до 6 років по 1 ч.л. на день; 
- від 6 років до 12 років по 2 ч. л. на день; 
- від 12 років і більше по 3 ч.л. на день;

Для масажу (обличчя, тіло, руки, ноги) — кілька крапель олії чорного кмину (залежно від площі масажу) розтерти між долонь і втирати в шкіру масажними рухами. Проведення масажу рекомендується в закритому теплому приміщенні, після водних процедур (бані, сауни, басейну, душу);

Маски, компреси, аплікації — на зони проблемної шкіри накладати лляні або марлеві серветки, просочені олією чорного кмину або сумішшю олій;

Для ванни — додати 1 столову ложку мминної олії у ванну з водою, попередньо розчинивши в емульгаторі (сливки, сіль, мед). Приймати ванну упродовж 20 хвилин. Після промокнути шкіру рушником.

Протипоказання: 
• Індивідуальна нестерпність олії чорного кмину; 
• У разі внутрішнього застосування не треба перевищувати індивідуальну добову дозу; 
• Під час вагітності та годування груддю не приймати ммину олію всередину, а використовувати тільки зовнішньо; 
• Не застосовувати за наявності трансплантованих органів тіла (печив, нирки, серце та ін.) через можливе зраджування чужорідних органів внаслідок активізації всіх функцій організму; 
•лектропроникних протипоказань для застосування олії чорного кмину не виявлено.